Скипидар: ліки чи отрута?

Скипидар — рідке речовина, яку добувають із смоли дерев хвойних порід: сосни, ялини, ялиці, модрини і т. п. Багатьом з нас знайомий цей запах в основному за тими часами, коли ми робили черговий ремонт. Багато хто в дитинстві піддавалися досить неприємною процедурою розтирання скипидарної маззю. Так що ж таке скипидар: промислове речовина і цілющий бальзам? Сьогодні жіночий журнал JustLady розповість дещо про застосування та лікувальних властивостях скипидару.
Як вже було сказано, скипидар видобувають зі смоли дерев. Залежно від сировини і способу видобутку речовини властивості скипидару бувають різними і застосування його по-різному. Для отримання скипидару в хід йдуть гілки, стовбури, хвоя і навіть пні. Також відрізняється спосіб виділення: суха перегонка або на водяній парі, із застосуванням бензину як розчинника або сульфатним способом. Все це визначає властивості отриманого речовини і його подальше застосування. Також різняться якості речовини залежно від породи дерева.
Скипидар застосовують в хімічній промисловості, як розчинник фарб, у ветеринарії та медицині. Причому в медичних цілях можна застосовувати тільки живичний скипидар. Отримують його шляхом перегонки з водяними парами свіжої смоли. Основна діюча речовина скипидару —терпеноїди та терепны, які і володіють лікувальними властивостями.
Ще в стародавні часи скипидар застосовувався для лікування ран, опіків, в якості дезинфікуючого засобу. Сучасні хірурги застосовують його для обробки рук перед операцією. Після обмороження скипидар здатний відновити кровообіг в пошкоджених тканинах. Скипидар видобутий з ялиці також володіє антимікробними властивостями, відомі випадки його застосування для лікування гінекологічних захворювань (ерозій, маститів).
Скипидар застосовують і для виготовлення мазей та інших медичних препаратів для зовнішнього застосування, внутрішньом'язових ін'єкцій та прийому всередину. Активних речовин скипидару виділяють вітамін А.
Відомі лікувальні властивості скипидару, надають відхаркувальну дію. Його застосовують в інгаляціях при ангіні, кашлі. Скипидар покращує секреторну діяльність бронхів і сприяє виведенню слизу з дихальних шляхів. Також вважається, що вдихання парів скипидару надає згубну дію на збудника туберкульозу.
Лікувальні властивості скипидару знаходять широке застосування в лікуванні суглобових хвороб: артритів, радикулітів, люмбаго і тому подібних. Використовують скипидар і як кровоспинний засіб.
Внутрішньом'язові та підшкірні ін'єкції скипидару допомагають у лікуванні запальних шкірних захворювань: вугрової висипки, фурункулах, дерматитах, абсцесах, варикозному розширенні вен.
Відомою процедурою на основі скипидару є ванни Залманова. Завдяки лікувальним властивостям скипидару, багаторазово посиленою температурою води, такі ванни сприяють стабілізації тиску при гіпертонії і гіпотонії, очищають від відкладень суглоби і сухожилля, покращують роботу капілярів, кровообіг і циркуляцію кисню, покращують стан шкіри і обмежують роботу потових залоз і багато іншого. В залежності від виду скипидару такі ванни діляться на жовті і білі, і надають різну дію на організм.
Однак скипидар речовина не таке вже невинне і самостійно застосовувати його треба дуже обережно. По-перше, слід пам'ятати, що ін'єкція скипидару частенько викликають запальні процеси в місці уколу (абсцес).
При застосуванні скипидару, потрібно враховувати і токсичність речовини. Хоча живичний скипидар і набагато менш токсичний, ніж речовини, здобуті іншими способами, все ж існує максимальна доза для прийому всередину, яка вважається нешкідливою. Вона становить 4 грами. Якщо перевищити дозу, можливо, отруєння. Тривале застосування у малих дозах може викликати ниркову недостатність.
Не варто застосовувати самостійно скипидар для лікування дітей, в медичній практиці зафіксовані випадки летального результату при прийомі всередину і у вигляді інгаляцій 10-15 мл скипидару.
Лабораторні дослідження зовнішнього застосування скипидару показали, що довгострокове використання може призвести до доброякісних пухлин. Якщо скипидар застосовують курсом у вигляді мазей можливе невелике печіння, це нормальний ефект.
Лечебные свойства скипидара изучаются и сейчас, причем не только у нас в стране, но и за рубежом. Мнение о пользе и вреде часто противоречивые, имеются описания как «чудесных исцелений», так и тяжелых последствий после использования скипидара для лечения тех или иных болезней. Вывод можно сделать один: все хорошо в меру и под руководством грамотного специалиста.
Тому хочеться нагадати, що краще всього купувати препарати скипидару в аптеці, щоб бути впевненим у їхній якості і безпечності. Не слід без консультації лікаря застосовувати його всередину, в ін'єкціях, а також тривало користуватися для розтирань.